с. Чечельник
Історія села Чечельник
Село Чечельник має тюрьське (татарське походження, по татарськи це, як Чаганлик –Чачанік . Підтвердженням цієї версії є легенда за якою Чечельник заснований з XVI ст. татарином-утікачем Чаганом, який оженився на православній дівчині перейняв православну віру і поселився на правому березі річки Савраніки, Хутір назвав Чаганлук з часом назва трансформувалась в Чаганлик, а ще пізніше Чечельник це все стосується смт Чечельник, що на Вінничині.
Що до нашого села то перша згадка про нього відноситься до першої
половини XVII ст. Ось як пише про це подільський краєзнавець В.Гульдман. Первісна назва Ziebony Zaki (Зелені Луки), село розміщувалось на двох пагорбах, розділених річкою Мукшею. Однак почалась епідемія чуми село вимерло про ці трагічні події на околиці села встановлено камяну плиту.Стосовно теперішньої назви села Чечельник існує дві версії.
За першою у XVIII ст. на Вінничині відбулось народне повстання під проводом Семена Палія. Після придушення повстання у 1704 році легендарного месника було страчено , а його сподвижників вислано на поселення. Шість сімей із містечка Чечельник (теперішний районний центр на Вінничині) прийшли на Маківський горб від якого і починались Зелені Луки .Тут поставили пришельці свої перші хати з довгими і високими стріхами, з широкими призьбами. А новоселів мешканці
навколишніх сіл прозвали Паліями. Недарма у селі найпоширенішими прізвища Палій. Палійчуки.
За іншою версією у цих краях діяв народний месник Чечель з невеликим
загоном нападав він на поміщицькі маєтки грабував їх, а добро роздавав
бідним людям. Тому село на його честь назвали Чечельником. Більш вірогідною є перша версія. Першим власником села Чечельник були господарі з роду Потоцьких.
Згодом Юрій Володиєвский ,XVIIIстолітті-Маковецькі,у другій половині XVIII ст. село входило до володінь панів Рацирборських село було фільварком пана .Тут він тримав коровники,свинарники .Пізніше вільварк був проданий панові Журовському.
У 1917 році підчас революційних подій Журовський втік за границю.Коли прогнали панів почали робити колгоспи.А земля була поділена між безземельними і малоземельними селянами. До часів панування Раціборських ,Журовських належить і положення назв окремих вулиць. Як розповідають старожили назва найбльш віддалиної вулиці Кадуб, пішла від того що раніш там був випас худоби, а біля джерела стояла діжа-кадуба . Вулиця «Хатки». вона не було забудована як тепер,на тій вулиці стояло раніше дві невеличкі хатки, так пішла назва.«Товаришиство» - землю на цьому куті у пана купили чужі люди, які не були жителями села, інша версія пан продавав полякам землі дешевше, а українці обєдналися в «товариство» і закупили землю. «Заставля» назва вулиці походить від того, що для млина воду зупиняли заставками. Решта назв вулиць говорать самі за себе: «Залісці»- вулиця була за лісом де були побудовані перші хати, «Балищина»- в сторону Балина. Вулиця «Кінець», «Липи», «Замлиння» ці назви говорять самі за себе. Кут «Ласюки» від прізвища першого господаря, який побудував хату. Цікава легенда про походження назви урочища «Воронячка». Старожили згадують що на цьому місці був маєток попа і була в нього криниця джерельної води. Люди брали з неї воду напували худобу. Але син попа розгнівався і наказав витисати великого кола ,щоб забити джерело і не дати людям води. Так зробили проте вода пробила хід у іншому місці, розмивши своїм струменем Воронку. Від цього пішла назва урочища – «Воронячка». Річка яка протікає в селі називається Мукша.Вона є ліва притока Дністра,витікає між селами Стара-Гута та Рудка Дунаєвецького району. Несе свої води через наше село до Дністра.через два райони протагом 56 етрів.
В 1818 році було 130 селян в селі,1853 р 148 дворів жителів 738.Перша церква була споруджена 1740 році,на честь Великомучениці Параскеви, з нетесаного дерева,тому швитков стала вітхою.
1748 році парафіяни збудували нову церкву також деревяну ,але вона вже мала назву Вознесенська.У 1777році спорудили третю церкву,освятив Смотрицький декан- Микола
Стрельбицький.При ній діяла з 1876 року церковно – приходська школа.
У 1934 році церкву було повалено. Замість неї побудовано клуб,лише у 1991 р.було
розпочато будівництво нової церкви.Вона почала діяти 1995р. освячена Вознисенською.
У 1931 році у селі було створено перший колгосп «Червоний сівозмін». Головою
Колгоспу було обрано Юрчика Федора Яковича. 1931-1932 р. були періодом організаційного зміцнення колгоспу. Але наприкінці 1932 року Україні був голодомор. «Активісти» ходили від хати до хати і вигрібали все до зернини. З голоду в селі померло 35 наших односельчан. Невстигли люди забути жахіття голодомору
як їх накрила хвиля репресій 1937-1938р. Було репресовано голову колгоспу
Юрчика Федора Яковича, секретаря сільської ради Бабійчука С.О. селян Волиняка А.В Венгера М.П.
У роки Великої Вітчизняної війни1941-1945 р. колгоспне добро було зруйноване та пограбовано, молодь почали насильно вивозити до Німечини. Так у неволю було забрано понад 112 жителів села,їм тоді не виповнилось і 18 років. На захист Вітчизни з села на фронт пішло 286 односельчан ,з них 169 не повернулись. У центрі села загиблим встановлено пам’ятник,а у школі організовано музей слави.
Школа у Чечельнику зявилась 1876 р спочатку вона була церковно – приходська.
Того ж року в селі побудували кам’яний будинок, в який за рішенням громади, через
десятиліття і перенесли школу. Спочатку в ній всього один вчитель на 60 учнів.
За архівною інформацією 1917 р у шкільній бібліотеці було 34 підручники і 60 книг.
У 1940 році в школі працювало 11 вчителів,навчалось 268 учнів.
Весною 1944 р. в ході Проскурівсько - Чернівецької операції військ Чечельник було визволено від фашистів. Перший голова колгоспу після війни – Побережний Петро Павлович.
Поступово село відбудовувалось. Відкрили школу навчальний процес розпочався з вересня 1944 року.
З середини 60-х до 1970року Чечельницький колгосп очолював Гладкий А.І.
З 1970 року почались укрупнення колгоспів. Наше село було приєднано до Маківського колгоспу «Україна», який очолював Стеньгач В.В.
У 1970 -1990р силами колгоспу було побудовано сучасний торгівельний комплекс, зерносклад, сушарку, засфалтували центральну вулицю села,побудували триповерхову школу,проведено водогін,посадили красивий парк в центрі села.
1990р наше село від’єдналось від Макова і колгосп назвали «Нива».
У селі було утворено сільську раду. Першим сільським головою було
обрано Кочмарука Володимира Олександровича, секретерем Щур Євгену
Антонівну.
У 2006 році відбулись вибори обрали головою Палійчук Оксану Анатоліївну, секретерем сільської ради було обрано Чорну Ольгу Олександрівну.
У жовтні 2010 року відбулись чергові вибори сільського голови,на яких
головою було обрано Ромашину Тетяну Іванівну.
Директором школи призначили Мельник Ларису Миколаївну.
У 2007 році була створена громадська організація «Дружба»,яка розпочала
роботу по газифікації села.
У 2009році газифікацію було завершено,в дію введено 20 кілометрів вуличної
та 6,8 км. підводної газомережі.
До 2009 року поля у селі не оброблялись .У цьому ж році земельні паї орендувало ТОВ «Стіомі- Холдінг». Орендовані поля були засіяні пшеницею
та ячменем. На деякий час 737 земельних частинок (паїв) орендують,вже
інші орендатори: ТОВ «Інселко-Агро»-388 паїв ,ТОВ «Подільський бройлер - 58паїв.
ФГ «Балин ВПУ»- 102 паї,ТОВ БПП «Генетик»-24 паї,фермерство Глуховатий – 128 паїв.
Всі ці організації вчасно розраховуються з пайщиками,надають кошти на соціальний
розвиток села. Велику допомогу надає селу народний депутат Гарега О.В..
У парку поставлено зручні лавочки для відпочинку ,для малечі гойданку.
Центр села прикрасила алтанка,замінено паркан. За ініціативи сільського голови
що вівторка у центрі села проводився ярмарок,діє автобусне сполучення .
майбутнє села це діти,тож в селі є дитячий садочок . В дитячий садочок збіглось аж 25 діток всі маленькі наші сонечка.Вихователь та музичний керівник в одному лиці Дідик Л.В.їх зустріла весело,Вона їх навчить як првавильно себе вести в колекиві,як сидіти,як їсти Пісеньок співати і віршики розповідати а тоді по віку будуть випускатись в шкільні лави. З 1978 року - діє приміщення восьмирічної школи. 2005 році в школі навчалось 78 учнів.
Важливим осередком культури на селі є клуб та бібліотека. Традиційним стало
проведення свята села у день Вознесіння Господнього пристольного свята села.
У 2013 році для сільської бібліотеки за рахунок бюджетних коштів було придбано комп’ютер та принтер,проведено інтернет.
У 2015р. зроблений ремонт,придбані нові книги.
Найбільше багацво села його люди .Велика шана матерям – геоїням.
Які народили і пусили в життя по пятеро дітей.
Це –Романюк Емілія Омельянівна, Палійчук Ніна Тадеушівна,
Демчук Ева Савівна, Муляр Слава Миколївна,Бик Олена Гаврилівна.
Хицюк Олена Василівна народила семеро дітей і випустила їх сімейного
гнізда. Денесенко Анжела Миколаївна народила і виховує одинадцять
дітей поміж них є вже дорослі, а є ще школярі вони всі дружні та
привітні діти поважають свою маму і в усьому їй допомогають.
Ще є молоді мами Решетник Олена Іванівна семеро діток, є матусі які вихвують по чеверо діток :Торклад Аліна Вікторівна,Іванова Тетяна,Пелих Алла Миколаївна, Харченко Тетяна Василівна, Кисилюк Тетяна Петрівна Ще внас в селі є жінки які народили і виховують по троє діток.
Вони теж рахуються багатодітним це Пелих Ольга, Грищук Надія,
Фурман Надія, Романюк Олена.
Вони ще молоді але добре що родять, не дивляться що настав нелегкий
час а бораться і ростять діток. Наша громада дуже вдячна цим
матерям завдяки їм є дітки в школі , садочку так роздцвітає село.
В нас в селі люди герої які виконували свій інтернаціональний долг
І були забрані на Авганську війну це Черняховський Володимир,
Йоник Олександр,Мельник Юрій,Бойко Вячеслав.Вони повенулись додюому
живими але через роки ця війна показала своє лице молоді хлопці
заробили болячок на чужині і зараз з цим живауть.
А зарашня війна теж страшна і теж необійшлось без наших
односельчан були забрані в зону АТО Палійчук Андрій, Романюк Вадим.
Вони повернулись живі але говорити про це нехочуть не дотого їм.
На підготовку до клятої війни забрані Решетник Олександр,
Палійчука Олександр, Грушковик Ігор. Війна це страшно хочеться миру
на всій землі.
Неоменула наших односельчан і Чорнобильска трагедія поїхали
наші чоловіки на допомогу і там залишили своє здоровя, але мусили
працювати ростити діток і отримувати невелику допомогу від держави.
Це Романюк Микола, Ромашин Анаолій,Бартків Леонід, Адамчук Микола,
Мартинюк Василь.
На селі також є культурний осередок це є сільський клуб.Завідуюча сільським клубом Гуменюк А.О., яка працює 25 років на ці посаді.В 2015 році зроблений ремонт.В клубі працює гурток сольного співу.Створений колектив художньої самодіяльності «Берегиння»,який бере участь в масових заходах та концерах які проводяться на тереторії громади.24 серпня вони участвували в концерті до дня Незалежності Україниі,який відбувся на території громади в селі Макові .Гарно заспівали Також співала Пелих О.Р. багатодітна мати і гарна співачка, яка приймає участь у концертах. На це мироприятія зїхались з сіл громади різні колективи. Концерт був веселий,голова сільської ради був задоволений.Також в нашім сільськім клубі проводяться різні конкурси з учнями нашоїшколи,займаються витинанками.Кожних вихідник молодь нашого села і сосідніх сіл збігаються на дискотеку,де шукають свою долю та перше кохання. Походять вечори відпочинку де беуть участь сташокласники школи та молодь села, на Новий рік готують веселі розваги,і збирають повний клуб людей.
В 2016 році на 1 вересня прийшло до школи 75 учнів,директор школиМельник Л.М пішла на заслужену пенсію , призначили нового директора Швооб Н.Д. яка була заучем школи багато років заслужила на посаду Директора,вона відповідальна людина.Заучем школи призначили вчительку школи Козуленко С.П.,яка теж вже певний час вчить наших діток.В 2015 році мала випускників 9 класу,які добре відзиваються по нюю,перший клас відкрив двері для пяти учнів їх зусріла молода вчителькаКозярук А.І.,яка їх гарно підготувала до ! вересня і віші розповідали і пісні співали.Працює у школі 25 осіб з них педагогів 15 осіб. Досвідчені педагоги які мають стаж 20 і більше років.Є також молоді вчительки, які тут вчились і сюди прийшли вчити учнів давати їм знання. У школі діє 12 навчальних кабінетів,працює 10 гуртків в них задіяні усі Учні школи, музичний керівник,який буде навчати учнів грати на Музичних інструментах та готувати до різних концкртів.Є в школі
Також бібліотека, де учні можуть взяти книжку для будь якого уроку.
В кінці 2015 року салися переміни в державі а в нашому селі. Держава вирішила
обєднати села в громади. Так і наше село приєднали до Маківської сільської громади . 25 жовтня 2015 року відбулись вибори головою обєднаної громади вибрали Кушніра Анатолія Аркадієвича .В нашому селі призначили старосом
села Ромашину Тетяну Іванівну.
2016 році ново призначений староста з допомогою холдінгу «Енселко Агро»
провели освітлення вулиць села.
2017р встановили зупинки в нашому селі і селі Слобідка –Балинська.
2019 р на перше вересня до школи прийшло 62 учні.
2020 р сало менше учнів 52.
У 2020 р відбулись чергові вибори і головою обєднаної громади вибрали
Галачинського Владислава Станіславовича ,секретарем сільської ради -
Палійчук Оксану Анатоліївну, староста села - Щур Микола Аналійович.
